Парашути-крила (ram-air)
Парашут-крило має повноцінний аеродинамічний профіль із верхньою та нижньою поверхнями і летить як крило — з планерними характеристиками та керуванням.
Як вони працюють
Обидві поверхні наповнюються набігаючим потоком і утворюють крилоподібну конструкцію. Парашути-крила, відомі також як parafoil, з’явилися спершу в парашутному спорті, виросли там у високопродуктивні платформи і сформували конструкцію рекордних парапланів. У військових застосуваннях парашути-крила — переважний вибір там, де потрібні висока аеродинамічна якість, точна навігація та кероване управління польотом.
Точна доставка поза зоною ураження
З аеродинамічною якістю до 1:10 вони долають довгі відстані до цілі, зберігаючи повну маневреність, керування напрямком і здатність до вирівнювання перед приземленням для м’якої посадки. У системах Joint Precision Airdrop Systems (JPADS) і Guided Precision Aerial Delivery Systems (GPADS) вони дозволяють скидання з великої висоти й далеко від зони приземлення — літак залишається поза районом високої загрози, а вантаж, обладнання чи особовий склад усе одно потрапляють у точку.
Керованість робить їх придатними також для тактичного постачання, порятунку БпЛА та інших особливих завдань, де точність вирішальна.
Розкриття на великій швидкості
При розкритті на великій швидкості парашути-крила зазвичай використовують slider — ковзний елемент, що керує наповненням купола і розтягує його в часі. Це зменшує ризик пошкодження під час розкриття, але коштує більшої втрати висоти, ніж в інших типів парашутів. Тому висоту розкриття треба закладати в планування завдання із самого початку.
Джерело: apcodefense.com (APCO Aviation), станом на 25.09.2026.